А льон цвіте... (пісні Івана Сльоти) | Бібліотека
 
22.05.2019
Літературна мандрівка з book-тренерами
22.05.2019
Країна дитячих прав та обов’язків
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


А льон цвіте

Музика: Іван Сльота
Вірші: Василь Юхимович
Виконує: Поліський хор «Льонок» (солістка: В. Бартош)
Запис: Студія «Кузня», Яснозір’я, 2009

Де льони-довгуни
Вилягали і гордо вставали,
Рахували сини,
Скільки літ їм зозулі кували.

Приспів:
А льон цвіте синьо-синьо,
А мати жде додому сина.

Голубіли льони,
Та здригнулось від грому Полісся.
По дорогах війни
Синьоокі сини розійшлися.

Приспів

Почорніли льони,
Не здалися в полон золотими.
Полягали сини
І вставали із пломеню-диму.

Приспів

Знов розквітли льони
У Поліськім краю голубому.
Повертались сини,
Як герої, до рідного дому.

Приспів


Ти мене замани

Музика: Іван Сльота
Вірші: Г. Столярчук
Виконує: Поліський хор «Льонок» (солісти: В. Бартош, М. Мельник)
Запис: Студія «Кузня», Яснозір’я, 2009

Засиніли поля,
Як озера здаля,
Із водою та ще й з голубою.
Ти мене замани
У блакитні льони,
Щоб у них заблудились з тобою.

Чи з-за моря бусли
Тобі синь принесли?
Де ж взяли твої очі блакиті?
Чи у неба, чи з хвиль,
Чи у льону звідсіль?
Чи в волошок, що квітнуть у житі?

Я тебе заберу,
Наче місяць зорю,
Бо без тебе не зможу я жити.
Будуть завжди мені
Твої очі ясні
У житті у моєму світити.

Засиніли поля,
Як озера здаля,
Із водою та ще й з голубою.
Ти мене замани
У блакитні льони,
Щоб у них заблудились з тобою.


Мамина хустка

Музика: Іван Сльота
Вірші: Л. Верьовка
Виконує: Поліський хор «Льонок» (солістка: В. Бартош)
Запис: Студія «Кузня», Яснозір’я, 2009

Крила розгорне вечір,
Хустка впаде на плечі,
Мамина хустка чорна,
Мов над землею ніч.
Мамина хустка чорна,
Смутком мене огорне,
Мамина давня туга
Ляже мені до пліч.

А понад полем чорним
Цвіт-бережечки повні:
Мамине красне літо,
Мамині красні дні.
Буйні жита зелені,
Маків уста черлені,
Очі волошок сині
Хустка несе мені.

В мамине красне літо
Житечко в полі збито —
Вершника і підкову
Конику не знайти.
Мамину радість туго
Чорна сповине туга —
Будуть криваві маки,
Будуть, мов жар, цвісти.

Мамина хустка чорна
Завжди мене пригорне
В радості і печалі,
Щоби теплом зігріть.
Мамине красне літо
Буде в мені бродити,
Мамина світла осінь
Буде мені зоріть.

Крила розгорне вечір,
Хустка впаде на плечі,
Мамина хустка чорна,
Мов над землею ніч.
Мамина хустка чорна
Смутком мене огорне,
Мамина давня туга
Ляже мені до пліч.

А понад полем-полем
Цвіт-бережечки повні:
Мамине красне літо,
Мамина світла даль.
В мамине красне літо
Житечко в полі збито —
Мамина вічна туга,
Вічна моя печаль.


Там, де ми ходили

Музика: Іван Сльота
Вірші: Василь Юхимович
Виконує: Поліський хор «Льонок» (солісти: В. Бартош, М. Мельник)
Запис: Студія «Кузня», Яснозір’я, 2009

Друже, зелен-луже,
Чи тобі байдуже,
Що розмила повінь
Береги любові?

Там, де ми ходили,
Зорі нам світили,
А де стали в парі,
Сховались у хмарі.

Як обом світало,
Забувати важко, —
Сонце виглядало
З кожної ромашки.

Знає нечуй-вітер,
Де нам пахли квіти,
Та ніхто не знає,
З ким доля з’єднає.

Що з тобою сталось? —
Верби зашептались —
Може, громовиця
Не дала зустріться?

Не доплив до мене
Твій вінок ромену,
А прибила хвиля
На чуже весілля.

Сам шукаю того
Квіту золотого,
На стежках розлуки
Обпікаю руки.

В день твого весілля
Виросло зрад-зілля,
Трави над рікою
Стали осокою.