Водні об'єкти нашої місцевості | Бібліотека
 
03.12.2019
Плідне партнерство
28.11.2019
Готуємося до Нового року
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


Води, що знаходяться на поверхні суходолу, називають­ся поверхневими. Вони можуть бути текучими і стоячими. Річки, струмки, меліоративні канали — це текучі поверх­неві води. Во­дойми на суходолі постійно поповнюються підземними й дощовими водами. У нашій області найбільше поверхневих вод міститься у річках.

Річки

Річка — це постійний або тимчасовий потік води, що рухається у виробленому ним заглибленні — руслі. Місце, де річка бере початок, називається витоком, а місце, де вона впадає в іншу річку, озеро чи море, називається гирлом. Місцевість, з якої річка зі своїми притоками збирає повер­хневі й підземні води, називається її басейном, а границя між басейнами річок — вододілом. Великих річок на території області немає, середніх річок – вісім: Тетерів, Уборть, Уж, Словечна, Ірша, Ірпінь, Ствига, Рось (притоки). Притока — це водяний потік, що впадає до більшої річки.

Вода в річки стікає з поверхні під час дощу, танення снігу. Це називається живленням річки. Живлення буває дощове, снігове, підземне, змішане. Частка підзем­них і дощових вод у живленні приблизно однакова. Поверхня Житомирщини в цілому рівнинна, тому течія річок пові­льна, прискорюючись лише на пово­ротах і перекатах.

Основні водосховища області

В області Найбільше штучних водойм на річках Тетереві, Унаві, Роставиці, Постолі, Кам’янці. Корбутівське і Денишівське водосховища забезпечують водою потреби Житомира. У ставках розводять рибу, водоплавну птицю (гусей, качок).

В області є багато штучних водойм — ставків і водосховищ (нараховується 43 водосховища), які використовуються для риборозведення, господарських потреб і технічного водопостачання, енергетики. На берегах водосховищ діють будинки відпочинку та профілакторії. Наявність водосховищ та ставків дозволяє певною мірою здійснювати сезонний перерозподіл стоку, створювати необхідні запаси води, забезпечувати потреби населення і господарства в водних ресурсах.

На жаль, значна частина водосховищ Житомирщини на даний час знаходиться у аварійному стані гідроспоруд та несе серйозну небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій, при яких можуть бути затоплені населені пункти та угіддя.

Озера

Озеро — природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами; природна водойма, що являє собою заповнене водою заглиблення у земній поверхні з виробленим хвилями і течіями профілем берегової зони та сповільненим водообміном. На Житомирщині чимало невеликих озер. Найбільші з них – Дідове, Чорне, Куп’є, Озерянське, Дуже, Прибиловецьке – розташовані в басейні річки Уборть.

Болота

Великі площі в області займають болота, які підрозділяються на ни­зинні і верхові. Це перезволожені ділянки земної поверхні. Вони виникають на місці озер, які поступово замулюються і заростають.

У подільській частині області переважають трав’яні болота, місцева назва «гала». Ці болота утворюються в результаті періодичного затоплення низинних боліт місцевості річковими водами, характеризуються незначною глибиною, підвищеним вмістом мінеральних сполук. Верхові, мохові болота, місцева назва «мшара», утворюються після того, як трав’яні болота перестають систематично заливатись річковими водами, починає змінюватись рослинність, з’являється сфагновий мох, зменшується мінеральне живлення. У лісостеповій частині області переважа­ють низинні болота.

Болота є сховищами прісної води, з них «живляться» маленькі і великі річки, тому до осушення боліт слід відноситися виважено. Ще у 1875 році видатний природознавець В. В. Докучаєв писав: «Дуже може бути: у майбутньому виявиться навіть, що і сама боротьба з болотами в деяких випадках була зовсім небажаною». Так і сталося. Надмірне осушення поліських боліт призвело до обміління рік, зникнення малих річечок і навіть до висихання колодязів, до збіднення рослинного і тваринного світу.

У болотах є значні запаси торфу, який використовують як добриво і як паливо. Найбільші поклади торфу зосереджені на півночі області.

Підземні води

Важливим джерелом водопостачання сільського господарства і населення райцентрів та селищ міського типу є підземні води. Після дощу або танення снігу частина води крізь тріщини і порожнини проникає в глибину землі. Просочуючись в землю, вода доходить до щільних водотривких порід (глина, граніт), які її затримують. На цих породах й накопичуються підземні води. Водотривкі шари можуть лежати близько до поверхні і виходити на поверхню у вигляді джерел. Щоб добувати воду з більших глибин, бурять свердловини або копають колодязі.

Запаси підземних вод в області незначні, а в ряді регіонів практично відсутні. Зосереджені, головним чином, в зонах тектонічних розломів і лише частково — в наносних породах. Підземні води є головним джерелом водопостачання В підземних водах більшості районів області спостерігається значний вміст заліза, родону, марганцю. В багатьох випадках розвідані підземні води не придатні на питні потреби через наявність в них шкідливих елементів в недопустимих кількостях (уран, трансуранові, берил та інші). Використовувати такі води можна тільки після очистки.

У деяких місцях у підземних водах розчинено багато мінеральних речовин. Такі води називають мінеральними, їх використовують для лікування різних хвороб. Широко відомі житомирські радонові лікувальні води, на базі яких працює бальнеологічна лікарня.