Як будувалось місто Житомир | Бібліотека
 
10.10.2019
Свято для тих, хто фантазує, і майструє, і малює
04.10.2019
Цикл занять з елементами тренінгу «Ключі-коди: як вибрати гарну книгу для своєї бібліотечки»
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


Люди з давніх часів поселялися біля води. Тому не дивно, що чим більший населений пункт, тим значніша річка, озеро чи водоймище, на якому він виник. Подивіться на карту світу, Європи чи нашої держави і впевнитесь ще раз у цьому. У давнину річки відігравали також роль транспортних артерій, яка у нинішній час помітно занепала. Але роль річок як джерел водозабезпечення залишилась незмінною.

Такою вона була і є у Тетерева для нашого тисячолітнього Житомира. Наше древнє місто – великий економічний, адміністративний та культурний центр України – напуває притока Дніпра-Славутича, головна річка області — Тетерів. Забезпеченість міста водою, а також роль Тетерева як водного шляху у середньовіччі визначили масштаб самого міста, його розвиток і роль в регіоні. Якщо проаналізувати найдавнішу з відомих нам карту Житомира 1781 року, то можна переконатися в тому, що саме оті струмки і річечки — притоки Тетерева чи Кам’янки — формували забудову міста і були своєрідними природними «архітекторами».

Справді, наприкінці 18 сторіччя міська забудова шикувалася вздовж в’їздних доріг: з Вересів, Черняхова, Вільська, Барашівки, Троянова, Сінгурів, Станишівки, Левкова. Сьогодні це, відповідно, вулиці Київська, Покровська (Щорса), Перемоги, Короленка, Якіра, Черняхівського, Велика Бердичівська, Корольова. Але перші важливі нетранспортні вулиці (тобто, власне міські житлові вулиці, а не міські дороги) виникли саме вздовж або біля водоймищ.

До речі, одна з таких вулиць, дуже старих і колись центральних — Басейна, виникла якраз вздовж річки Рудавки, а назву отримала від своєї важливої «професії». Мова йде про пожежну спеціалізацію вулиці, адже назва походить від слова «басейн» — штучного водоймища із запасом води для гасіння пожеж. Щоправда в такий спосіб перемагати вогняну стихію було дуже важко. У 1781 році, наприклад, під час пожежі вигоріла майже вся дерев’яна частина старого міста.

Водоймища і річки не тільки ставали вірними помічниками людини під час пожеж, а й, звичайно, були у пригоді кожного дня. Тому до них тягнулися житлові будинки, лазні, винниці і винокурні, всілякі майстерні і промисли. Так, вздовж річки Коденки (тепер протікає в трубах) в середні віки почала формуватися забудова Гончарної слободи (тепер вулиці Лесі Українки, Домбровського, Старогончарна, Олени Пчілки). Дорога вздовж Кам’янки і вбрід через Тетерів вела до хутора Бровари (пивоварне виробництво), а далі на Сінгури. Річка Путятинка визначила появу на карті Житомира важливого передмістя — Смолянки, Крошенка — Крошні, Вошивиця — Смоківки, Довжик — Довжика, Лісова — Рудні, тобто великих сучасних районів Житомира. Річки Житомира були важливим і безкоштовним джерелом енергії, місцем будівництва млинів, яких нараховувалося на Тетереві та Кам’янці до десятка. Про цю давню функцію річок нагадує назва вулиці — Млинова (до революції їх навіть було дві — Перша та Друга).

Власне місто розвивалося у системі координат доріг та річок, які «диктували» йому свої умови і задавали напрямки та темпи росту. Місто розтягнуте вздовж основних шляхів і основних річок — Тетерева, Кам’янки та Крошенки. З іншого боку, Тетерів як потужний водний кордон стримує вже багато століть намагання міста «перестрибнути» його в південному напрямку, перейти на протилежний берег.

Отака сила річок! Така їх непересічна роль в житті нашого древнього міста.