Берегами річок Житомирщини | Бібліотека
 
12.11.2019
II Бібліотечний форум Житомирщини – 2019. Бібліотека: час змін – час дій.
11.11.2019
Перша екскурсія студентів до бібліотеки

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


Великих річок на території області немає, середніх річок — вісім.

Тетерів — притока Дніпра, одна з найкрасивіших річок Україн­ського Полісся. Головна річка Житомирщини напуває своїми водами міста Житомир, Коростишів, Радомишль. В минулому річка була повноводною, чистою, її скелясті, вкриті лісами береги, влучно називали Поліською Швейцарією. Починається Тетерів на північному схилі Придніпров­ської височини, на крайньому південному заході Житомирської області і впадає в Дніпро нижче від гирла Прип’яті. Довжина річки — 365 км, 276 з них – в межах області. У верхній і середній течії долина вузька, на окремих ділянках каньйоноподібна (біля Денишів, Житомира, Коростишева), а в нижній течії долина значно розширюється, але має чітко окреслені береги. Ширина русла у верхів’ї дорівнює 3-10 м, в середній і нижній течії розширюється до 40-100 м, а в гирлі — до 200. В межах Українського кристалічного щита (до Радомишля) Тетерів має швидку течію, в окремих місцях зустрічаються перекати і невеликі пороги. Живиться Тетерів талими сніговими водами, важливу роль відіграють також дощові та підземні води. Тетерів має значні запаси гідроенергії, але гідроенергоресурси його використовуються лише частково. Найбільші притоки Тетерева — Гнилоп’ять, Гуйва, Ішіа, Возня, Здвиж.

Плотина на річці Тетерів

Уборть починається біля села Андрієвичі Ємільчинського району Житомирської області і впадає в Прип’ять біля міста Петрикова (Біло­русія). Довжина Уборті — 292 км, ширина русла в середньому 10—20 м, найбільша — до 40 м. Живиться Уборть талими водами, частково дощовими та підземними. Відповідно до цього найбільший стік (до 60%) припадає на весну. Загальна трива­лість весняної повені у верхів’ї і середній течії — 1-1,5 місяця. На Уборті працює кілька гідроелектростанцій. Найдовші притоки Уборті — Глумча, Зольня, Перга, Свидовець.

Уж (Уша) протікає від села Сорочень Баранівського району Житомирської області до Чорнобиля Київської області. Має довжину 256 км, в межах області – 159 км. Долина річки Уж в районі Українського кристалічного щита (до села Народичі) вузька, в багатьох місцях, особливо біля Коростеня і Межирічки, має скелясті береги, а в нижній течії долина розширюється і має низькі піщані береги та забо­лочене дно. Ширина русла змінюється від 5 до 40 м, найбільше — до 70 м. Весняна повінь біля міста Поліського триває в середньому 49 діб. На річці Уж працює кілька невеликих електростанцій. Її води викори­стовуються для водопостачання. Найбільші притоки річки Уж — Жерів, Норин, Ілля, Вересня.

Річка Уж

Словечна починається на Словечансько-Овруцькій височині західніше від села Антоновичів Словечанського району Житомирської області і впадає в Прип’ять біля села Тешків Наровлянського району Гомельської області (Біло­русія). Довжина Словечни — 158 км, русло має в середньому ширину 5-15 м, найбільшу — 30 м. Більша частина річки протікає в Білорусії, в межах Житомирщині – 40 км. Дно долини Словечни в багатьох місцях заболочене. В Словечну впадають Ясенець і Чертень.

Ірша — ліва притока Тетерева — починається біля села Стара Олександрівна Чєрвоноармійського (нині Пулинський) району Житомирської області і впа­дає в Тетерів біля села Мар’янівка Малинського району Житомирської області. Довжина річки — 132 км і майже весь її шлях (126 км) пролягає Житомирщиною. Ірша повністю протікає в межах Українського кристалічного щита і має чітко оформлену долину. Русло річки мандрує по заплаві, покри­тій луками і чагарниками. Ширина русла дорівнює в середньому 10-25 м. Річка використовується як джерело гідроенергії та для водопоста­чання. На Ірші побудовано кілька водойм. Особливо зросла роль Ірші після того, як в її долині почали розробляти розсипні родовища корисних копалин. Найбільші притоки Ірші —Тростяниця, Возня, Різня.

Ірпінь починається біля села Яроповичі Андрушівського району Житомирської області і впадає в Дніпро біля села Бірки Димерського району Київської області. Довжина річки — 153 км, 43 км – в межах Житомирської області. Верхів’я Ірпеня знаходиться в межах Українського кристалічного щита, в руслі в окремих місцях відслонюються кристалічні породи. Середня і нижня течія проходять у Київському Поліссі. Долина Ірпеня прокладена в осадових породах. На заплаві зустрічаються заболочені масиви. Русло має ширину 5-12 м. На окремих ділянках у зв’язку з меліорацією річка каналізована. На Ірпені побудовано кілька водойм. В Ірпінь впадає Унава, Буча та інші річки.

Ствига — права притока Прип’яті. Ствига бере початок з боліт Клесівської рівнини, що на Поліссі. Тече переважно на північ і лише в Білорусі, вийшовши в долину річки Прип’яті, повертає під прямим кутом на схід. Довжина річки 178 км, в межах Житомирської області протікає лише 1 км.

Річка Рось в межах області не протікає, лише протікають її притоки (в межах області притоки — 322,5 км).