Лось — типовий мешканець Полісся та Лісостепу і найбільша тварина із родини оленячі. Зустрічаються самці, які мають зріст у холці до 2 м і масу — до 500 кг. Забарвлений лось у бурувато-чорний колір, ноги в нього світло-сірі, білуваті. Роги ростуть тільки у самців. На відміну від інших оленів, лосі доволі рано починають втрачати роги. Узимку вони вже ходять комолими (безрогими).
Харчується лось пагонами, корою та листям дерев. Головним зимовим кормом служать пагони і хвоя сосни. Тримаються ці тварини невеликими групами, які взимку на ділянках, де харчуються, можуть об’єднуватися у великі стада. Самиця народжує одного-двох лосенят. Малята відразу після народження певний час перебувають у схованках, а потім починають скрізь ходити слідом за матір’ю.
Лось – обережний і боязкий звір. Має гострий нюх і добрий слух. Зачувши небезпеку, піднімається, завмирає, намагаючись зорієнтуватись, а потім тікає. Найбільшим ворогом лося є рись. А от вовки не наважуються нападати на цього велетня. Адже своїми сильними передніми ногами з гострими копитами лосі можуть завдати їм смертельної рани.
Лось – тварина холодного клімату і спеку переносить погано. Тому влітку лосі багато часу проводять у воді, де із задоволенням харчуються водяною рослинністю. Завдяки довгим ногам та видовженим копитам із пальцями, лось може без особливих труднощів пересуватися як болотистою місцевістю, та і по глибоких снігах.
Цікаво знати
Влітку, рятуючись від комарів, лосі занурюються у воду по саму шию і можуть так стояти по кілька годин поспіль. Розшукуючи улюблені водяні рослини, лось може пірнути за ними на глибину 5 метрів. А під водою пропливає до 15 метрів.
