Куниця | Бібліотека
 
14.03.2019
У БібліоКЛАСі майбутніх фінансових лідерів
14.03.2019
Віртуальна мандрівка рідним містом
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


куницаНа Поліссі доволі широко розповсюджені два види куниць: лісова і кам’яна.

Обидва ці види — відважні й енергійні хижаки. Живуть куниці поодинці, тримаються кожна своєї мисливської території. Куниці мають добрий слух, зір, нюх, що їм забезпечує успішне полювання. Полюють вони на дрібних гризунів, птахів і плазунів. Знищуючи мишовидних гризунів, ці звірі приносять велику користь лісовому та сільському господарству.

Хвойні, мішані та широколисті ліси Полісся, Карпат та Лісостепу населяє куниця лісова. Вона обережна й уникає людського сусідства. Довжина її тіла — до 40 см, хвоста — до 28 см, маса сягає 1,8 кг. Шерсть у куниці бура. Від куниці кам’яної відрізняється жовтим забарвленням горла і грудей, за що її часто називають жовтодушкою.

Чудово лазить по деревах. Може перестрибувати з дерева на дерево на відстань до 4 м. З усіх хижаків України — це найспритніший «дереволаз».

Куниця кам’яна поширена майже по всій Україні, але віддає перевагу гірському скелястому ландшафту. Дуже схожа на куницю лісову, але забарв­лення горла і грудей у неї біле, і за це в народі її нази­вають білодушкою. Куниця кам’яна добре пристосувалася до сусідства з людиною. У Європі стала жителем сільської місце­вості й навіть міст. Тут вона використовує як притулок горища житлових будинків, різноманітні сараї й навіть дровітні.

Куниці – це цінні хутрові звірки. З їхніх шкурок шиють шапки, ними оздоблюють одяг.


Цікаво знати

У Київській Русі грошовою одиницею вважалося хутро куниці – куна. В обігу куни були до ХІV ст. Гарну темно-коричневу шкурку нелегко було добути навіть за тих часів, коли в лісах водилося безліч різних звірів і куниць у тому числі.