Бобер | Бібліотека
 
03.12.2019
Плідне партнерство
28.11.2019
Готуємося до Нового року
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


боберНайбільш багаточисельні й різноманітні за видовим складом ссавців Полісся — гризуни (близько 20 видів). Найбільшим з гризунів є бобер. Назва «бобер» походить від кольору звірка і означає – коричневий, бурий. Довжина його тіла без хвоста сягає метра, довжина хвоста — близько 35 см, маса тіла — до 35 кг і більше. Тривалість життя бобрів досягає 40 років, тварина має цінне хутро та якісне м’ясо.

Був час, коли бобрів, цих працелюбних мешканців поліських річок і озер, у нашій місцевості було багато. Але потім вони опинилися на грані зникнення. Тоді полювання на бобрів було заборонено і кількість їх значно зросла. Природа подбала про пристосування бобрів до умов життя у воді й на суші, нагородивши теплою пухнастою шубою, яка не вбирає вологу. У бобрів унікальні зуби. Особливо важливу роль відіграють передні різці. Вони закриваються зубами зсередини, що дає тваринам можливість добувати й вживати їжу під водою.

Ці неповоротні на суші тварини — чудові гідробудівники, оселяються вони в тихих місцях біля крутих берегів річок або на невеликих водоймах. Бобер заздалегідь знаходить найліпше місце для спорудження греблі, а потім перекриває річечку в нижній течії. Матеріалом для будівництва гатки служать тваринам обрубки дерев та гілок. Глина й мул використовуються для спорудження греблі, а також законопачування щілин. Бобер не тільки здібний «інженер». Зоологи встановили, що тварина заздалегідь відчуває, яким буде літо. Якщо воно передбачається посушливим, то тварини з весни починають нарощувати греблю, щоб створити більші запаси води.

Споруджуючи свої «палаци», бобри обов’язково укріпляють їх на міцних дерев’яних фундаментах. На будівельних роботах і ремонті хатинки бере участь вся сім’я. Житло бобра за своєю архітектурою унікальне. Вхід розміщений під водою. Крім нього, є ще 4-5 «аварійних» дверей у різних кінцях будинку. Входи до нього влаштовані під водою, виходи знаходяться далеко від оселі. Отвори старанно замасковані. «Квартира» утримується в ідеальній чистоті. «Ліжко» вистеляється сухою травою. Поруч з оселею розміщені «їдальня» та «комора». Весною й літом бобри споживають молоді стебла та кору дери листяних порід, корневища очерету й рогози. З вересня по листопад у бобрової родини гаряча «жнивна» пора — заготівля їжі на зиму. Працюють вночі, а коли починає світати, старанно почистивши шкіру, завалюються відпочивати після «трудової зміни».

Колонії бобрів поширені на півночі Житомирщини, в першу чергу, на річках Болотниця, Жолобниця, що несуть свої води на території Поліського природного заповідника. Тут же поселилися борсуки, ондатра, норка європейська, куниця лісова, та видра.



Цікаво знати

Ще за часів Київської Русі бобри охоронялися законом. Великий князь Київський Ярослав Мудрий видав Закон, який забороняв полювання на бобрів. Гонитва за бобровим хутром призвела до того, що на кінець ХІХ ст. бобер став рідкісним звіром.

Тепер, в результаті штучного розселення тварин, відбувається помітне розширення ареалу бобрів по всій Україні. На території Житомирської області їх мешкає близько 20% від всієї чисельності.