|
Модрина європейська — струнке високе (20-40 м), до 40 м заввишки та до 1 м в діаметрі, дерево родини соснових з пучечками яскраво-зелених, м’якеньких хвоїнок. Вона дуже швидко росте, може рости на грунтах різного складу і на віть на кам’яних осипах. Рід модрини нараховує 24 види. В українських
Модрина – одна з найцінніших деревних порід. Вражає довговічність модрини: дерево часто доживає до 500-600 років. Деревина модрини добре зберігається багато сотень і навіть тисячі років. Дерево дає найбільший серед усіх інших дерев урожай деревини на одиницю площі. Деревина модрини має красиве червонувате забарвлення. Вона тверда, міцна, гнучка. З неї роблять дошки, телеграфні стовпи, шпали, різноманітну тару. З неї добувають целюлозу, з продуктів переробки модрини виготовляють каніфоль, скипидар, сургуч, кормові дріжжі, а з хвої добувають цінну ефірну олію. Кора модрини є важливою сировиною для виготовлення дубильних речовин. А ще підсочуванням добувають живицю, яку застосовують у медицині та парфюмерії. Модрина — ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. На Житомирщині модрина зустрічається у Новоград-Волинському, Житомирському держлісгоспах та на території Ботанічного саду та на біостанції Житомирського державного університету. Насадження модрини у Новоград-Волинському районі створені ще за наказом графа Потоцького. Вік культур — від 140 до 180 років. Це заповідне насадження є найвищим у Житомирській області.
Цікаво знати Модрина — єдине листопадне хвойне дерево. Восени її хвоя забарвлюється в золотаво-жовтий колір і опадає. | |||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
Модрина — світлолюбна порода та добре переносить і спеку. Має добре розвинену крону, високо підняту на гінких стовбурах. Але крона в неї рідка, тому що зростає дерево переважно в першому ярусі. Цвіте модрина рано навесні, розмножується насінням з шишок. Округлі жовті чоловічі шишечки розміщені по всій кроні. З жіночих – червонуватих або білуватих – після запилення утворюються шишки з насінням. Запилюється вітром.