Рильський Максим Тадейович | Бібліотека
 
22.06.2017
Проект «Європейське місто Житомир – очима дітей».
21.06.2017
Інновації з банку професійних ідей
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199
 
Безпечний Інтернет  


 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Веселые обучалки, развивающие игры, потешки и скороговорки

 

 

 




  

Городские, областные, национальные, электронные библиотеки всего мира!

 


 

Рильський Максим Тадейович

(19.03.1895 – 24.07.1964) 

«Лицар краси і добра» Максим Рильський – перекладач, академік, фольклорист, талановитий педагог. Та передусім Максим Тадейович – видатний поет, продовжувач славних традицій класичної літератури. 

Народився Максим Тадейович Рильський 19 березня 1895 року в Києві, в небагатій, але знаній шляхетній родині. Батько майбутнього поета, Тадей Розеславович – відомий український культурно-освітній діяч, етнограф, фольклорист, педагог. Мати, Меланія Федорівна, проста селянка з села Романівки Попільнянського району на Житомирщині.  Вона була втіленням народної моралі, мудрості, доброти. Зростав малий Максим  під благотворним впливом материнської пісні, дружби із селянськими хлопчиками, захоплюючись  розкішною красою Романівки, зеленими берегами невеличкої, але чарівної річки Унави. Тут він провів дитячі та юнацькі роки, тут розвивався і міцнів його щедрий поетичний талант, формувався світогляд, зародилася незгасна любов до рідної землі. Малий Максим багато читав, і потяг до поетичної творчості прокинувся у нього рано. Перші віршовані рядки він написав у семирічному віці. Уже в 1907 році в газеті «Рада» побачив світ його перший вірш «Сон».  

Здібний і добре підготовлений хлопчик вступив відразу до третього класу приватної гімназії в Києві. У гімназійні роки він продовжує писати вірші, а в 1910 році виходить його перша збірочка «На білих островах». Закінчивши гімназію, в 1915 році Рильський вступив на медичний, а потім перейшов на історико-філологічний факультет Київського університету. Але через революцію та громадянську війну змушений був покинути навчання та переїхати в село. Протягом десяти років з 1919 по 1929 учителював у Романівці, а потім у Вчорайшому і Бровках. Рідній Романівці Максим Рильський присвятив чимало поезій: «У Романівському запусті», «Моїй Романівці», «Моє село»; про події в Романівці розповідають такі вірші, як «Взабрід», «Дитинство», «Літо і весна» та ін. Пісня, українська народна творчість, природа Житомирщини постійно присутні в творчості майстра. 

Складний і суперечливий був творчий шлях поета. Збірка, яка засвідчила появу видатного поета – книга «Під осінніми зорями», яка вийшла у 1918 році . Кожна наступна книга – це сходинка у творчому зростанні Максима Рильського як поета. Третя збірка віршів «Синя далечінь» побачила світ у 1922 році. Реальне життя поступово, але неухильно відображалось на сторінках його книг: «Крізь бурю і сніг», «Тринадцята весна», «Гомін і відгомін». У березні 1931 року Максим Тадейович  був заарештований і звинувачений у неіснуючих злочинах, проте він продовжував творити. У 1932 році з-під пера поета зявилася збірка поезій «Знак терезів». На весь голос зазвучала поезія Рильського в роки Другої світової війни. Вийшли збірки: «За рідну землю», «Слово про рідну матір», «Неопалима купина» та ін. У 1943 року виходить поема «Жага».  Останній період творчості поета, як відомо, ознаменований збірками поезій «Троянди й виноград», «Далекі небосхили», «Зимові записи» та книгою роздумів «Вечірні розмови». Їх поява – це справжній тріумф української літератури період духовної «відлиги». Олесь Гончар назвав вірші збірки «Троянди й виноград» шедеврами видатного майстра.

Все своє творче життя Максим Рильський плідно працював як перекладач. Взірцем перекладацької майстерності є його переклад «Пана Тадеуша» А. Міцкевича. Досконалі його переклади з французької: від класики XVII ст. до поезій Верлена, зокрема «Ернані» В. Гюго, «Сірано де Бержерак» Е. Ростана та ін. З англійської він переклав В. Шекспіра «Король Лір», «Ромео та Джульєтту», сонети; з російської – О. Пушкіна «Євгеній Онєгіна» та ін. 

За значний науковий внесок його було обрано академіком АН УРСР (1943) та АН СРСР  (1958). Він був головою правління Спілки письменників України (1943-1946), протягом двадцяти років – директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Був головою Українського і Міжнародного комітетів славістів. Його твори були удостоєні високих державних нагород: Ленінської премії (1960) – за книги «Троянди і виноград» та «Далекі небосхили», Державної премії СРСР (1943,1950) – за книги воєнних років «Слово про рідну матір», «Світла зброя», «Світова зоря» і за переклад ««Пана Тадеуша» А. Міцкевича.

Помер Максим Тадейович Рильський після тяжкої хвороби 24 липня 1964 року у Києві.