Павленко Марія Григорівна | Бібліотека
 
22.06.2017
Проект «Європейське місто Житомир – очима дітей».
21.06.2017
Інновації з банку професійних ідей
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199
 
Безпечний Інтернет  


 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Веселые обучалки, развивающие игры, потешки и скороговорки

 

 

 




  

Городские, областные, национальные, электронные библиотеки всего мира!

 


 

Народилась вірити й любити

Марія Григорівна Павленко – надзвичайно багатогранна авторка, відома і шанована в Україні і за її межами поетеса, яка має потужну енергію художнього слова. ЇЇ творчість — це вагомий внесок в національну літературу за півстоліття плідної праці. Марія Павленко володіє широким спектром порушених тем: від осмислення людиною її місця у світі — до глибокої інтимної лірики, від тонких пейзажних замальовок — до образних, радісних, променистих творів для дітей.

Марія Павленко народилася буремного 1944 року в селі Михайлівка на Дніпропетровщині. По війні родина переїздить в рідне село Озерянку, що в Житомирському районі нашої області. Дівчина росте з матусею, бо батько загинув на фронті наприкінці війни.

Дитинство маленької Марійки пройшло під виховним впливом бабусі Параски та прабабусі Меланії, яка була відомою і шановною в своєму краї народною цілителькою. Саме вони вклали в чутливе дитяче серце почуття християнської любові, добра, милосердя до всього сущого на Землі. Закінчивши сільську школу, Марія, за порадою матері, вступила до Бердичівського машинобудівного технікуму. Саме в технікумі майбутня поетеса робить перші проби пера. Найперший її вірш «Берізка» був надрукований в міжрайонній газеті м. Бердичева. Вісім років потому дівчина працювала за спеціальністю інженера на одному із Житомирських заводів та заочно навчалася в Київському політехнічному інституті.

Проте нестримно її вабило Слово, Поезія, вона стає активним членом обласної літературної студії. Поезія Марії Павленко того періоду має дуже розмаїтий спектр: вона не пориваючи зв’язків із рідним селом оспівує чудову поліську природу, благодатну рідну землю, її скромних і невтомних трударів, своїх земляків. З іншого боку поетеса славить свій дружній заводський колектив, працівників робітничих професій, своїх колег. До мотивів її поезій вплітаються сумні ноти печалі за найближчою людиною, мамою – яка померла досить молодою від важкої хвороби.

Саме тоді Марія Григорівна робить рішучий крок – залишає робітничий колектив і переходить на журналістську роботу в обласну молодіжну газету «Комсомольська зірка». Всі 20 років своєї роботи в цій газеті Марія Григорівна  згадує з великою любов’ю і ніжністю. Цікаві творчі відрядження, зустрічі з неординарними людьми породили безліч поетичних творів, які лягли у збірки «Азбука громів», «Скрижалі дружби», «Білий світ», «Житній голуб».

У 1979 році відбувся дебют першої книжечки для малят «Заячий холодок». Для періоду 70-80 років характерним був бурхливий розвиток поетичної творчості Марії Павленко: її твори входять до антологій, видаються окремими збірниками, перекладаються на мови народів СРСРкладуться на мелодії пісень. Активне літературне середовище того часу подарувало їй зустрічі з іменитими митцями: Павлом Тичиною, Павлом Загребельним, Ліною Костенко, Борисом Олійником, Іваном Драчом, Павлом Глазовим, Олесем Гончарем та багатьма іншими. Значущу роль у її творчому житті зіграли колеги-земляки Володимир  Канівець, Михайло Клименко, Борис Тен, які дуже уважно і делікатно ставились до творчості молодих авторів.

Буремні події 90-х стали періодом розгубленості і невизначеності у творчому житті поетеси. Та з 2003 року творчий доробок Марії Павленко починає знову збагачуватися новими виданнями: «Сторінки із книги печалі» (2003); «Рубаї» (ч. 1,2 – 2003); «День розпочався просто…» (2004); «Хрещаті дороги» (2005); «Цілісність» (2006); «Зелений світ дерев» (2006); «Вклоняюся місяцю молодому» (2007); «Світлінь» (2008); «Мініатюри» (2009).

Плідним став цей період і для творчості, що пишеться для дітей. Книжки для малят з привабливими назвами: «Білоччина комора», «Теплий край», «Вертоград», «Смарагдовий скакунець», «Каштанові ліхтарі» одна за одною виходять в українських видавництвах. В них авторка вчить малят розрізняти добро і зло, бути милосердними і духовно багатими. 

Марія Павленко виробила свій власний почерк і має свій власний стиль – оригінальний афористично-метафоричний шлях в літературі. Вірші Марії Григорівни спонукають до переживань, бо відчувається, що на розмову із читачем її веде душевна необхідність поділитися пережитим, побаченим, переболілим, що виливається у поетичний рядок, у здатність розкрити слово новою гранню.    

«Треба відзначити, що Марія Павленко увійшла в українську поезію наших днів як виразна і характерна творча індивідуальність. Її вірші не тільки пульсують чистими глибокими почуттями, вони розкривають складний і багатий інтелектуальний світ сучасної людини.»                                                                       Степан Орлич  

«Вірші для дітей, про дітей, про чарівний світ дитинства — то неодмінна, органічна грань поетичної творчості Марії Павленко. Такі твори з’являються од великої, теплої, відданої материнської любові. Такі твори писати, мабуть, ще важче, ніж для дорослих, адже перейнятися дитячим світобаченням і світовідчуттям, бути цікавим для дитини, ненав’язливо, в образній формі розповідати про світ — і не просто виховувати, а формувати естетично чутливу, добру, порядну людину — це так нелегко, це не кожному дано.»                                                                           Петро Білоус 

 



Про життя та творчість Марії Павленко
Основні видання творів Марії Павленко

Поезії Марії Павленко (повнотекстові збірки)

Сценарії