Смолянський майдан | Бібліотека
 
22.04.2019
Школа лідерів «Я-босс!»
19.04.2019
Народознавчий моціон «Прогулянка рідною Україною»
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


promenade39

Сучасний вигляд, 2014 р.

Знаходиться на Смолянці. Забудова сформувалася у другій пол. XX ст. З майдану починаються вул. Селецька, вул. Івана Гонти, Холодильний проїзд, Бічний провулок. На ньому закінчується Велика Бердичівська вулиця, 5-й Смолянський провулок та Вінницька вулиця.

Місцевість в районі Смолянського майдану почала заселюватися у 1850-х р., коли міська Дума виділила землі для поселення відставних солдат з числа так званої інвалідної команди. Тому хутір, що утворився південніше майдану, дістав назву Солдатська слобідка. На місці самого майдану протікала річка Путятинка, яка у 1967-х р. взята у залізобетонну трубу і протікає тепер під майданом. У 1905-1907 рр. через річку Путятинку було побудовано дерев’яний міст, а у 1950-х р. – залізничний для під’їздної колії, яка вела до електростанції.

Майдан почав формуватися у 1966 р. з будівництва розворотного кільця тролейбусів. У 1980 р. Смолянський майдан в зв’язку з відкриттям тролейбусного руху по вулицях Селецькій та Івана Гонти було значно розширено і реконструйовано. Згодом залізничну колію до електростанції, що перетинала південну частину майдану, було заасфальтовано. Але, не дивлячись на те, що після реконструкції він набув характеристик справжнього майдану, будівлі на ньому адресувалися до сусідніх вулиць і сам майдан залишався безіменним. У 1991 р. він нарешті дістав назву «Смолянський майдан». У 1992 р. — усі будівлі на ньому отримали адреси Смолянський майдан.

promenade15

Назва місцевості (макротопоніму) Смолянка пов’язана з тим, що колись тут предки житомирян займалися смолокурінням (давній промисел жителів лісових районів). Назва Смолянський майдан має подвійний семантичний зв’язок з минулим цього місця: від села Смолянка – «Смолянський»; від самого процесу смолокуріння – «майдан». Адже слово «майдан» в давнину означало широку поляну, вільне від рослинності місце, де влаштовувались ями для викурювання смоли. У Житомирській області й досі збереглися назви населених пунктів, в складі яких є слово «майдан» (наприклад, село Старий майдан у Червоноармійському, села Майдан у Ємільчинському та Олевському, Майданівка у Коростенському районах тощо).