Історія будинків. Вулиця Пушкінська, 36 | Бібліотека
 
17.09.2019
Казковий серпантин Марії Пономаренко
10.09.2019
«ТВОРЧІ КАНІКУЛИ»
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


Офіційно Житомирська російська публічна бібліотека відкрита 10 квітня 1866 року
(за старим стилем). Вона — одна з найстаріших публічних бібліотек України. Спочатку бібліотека знаходилась у пристосованому приміщенні — флігелі будинку волинського губернатора на Київській вулиці.

Засновниками бібліотеки були особи, які жертвували на її створення 100 рублів, а членами — всі, хто щороку сплачував за користування книгами 6 карбованців. Одним із засновників бібліотеки був брат відомого українського письменника Панаса Мирного — Іван Якович Рудченко (Іван Білик, співавтор відомого твору "Хіба ревуть воли, як ясла повні"). 

Відкриття Публічної бібліотеки підтримали багато житомирян. Список членів бібліотеки, які внесли різні суми з власних коштів (від 5 копійок до 25 рублів) вміщує 212 осіб, які передали до бюджету бібліотеки 626 рублів 10 коп. Серед них — родини Абрамовичів, Андржієвських, Бакстів, Багрицьких, Бернацьких, Бродович, Врублєвських, Горських, Вержановських, Гессе, Глазерів, Добжинських, Корбутів, Корженєвських, Левицьких, Ляпідевських, Маркевичів, Орженецьких, Пурієвичів, Пустовойтових, Самбірських, Синельникових, Слонимських, Сольських, Сухоставерів, Теодоровичів, Трипольських, Шумських, Щасних. Представники названих родин дали світові відомих громадських і державних діячів, митців, письменників, вчених, прізвища яких ми знайдемо у багатьох енциклопедіях.

У 1897 році бібліотека відсвяткувала новосілля у спеціально збудованому будинку на Пушкінській вулиці. У цьому будинку, до якого вже у повоєнний час зробили прибудову західного крила, з 1937 року на базі публічної  відкрилася обласна наукова бібліотека. З 1979 року, після новосілля обласної наукової бібліотеки на Новому бульварі, 4, у будівлю на Пушкінській, 36 переїхала обласна бібліотека для дітей.

 

 

Та повернемося до перших років існування бібліотеки (тоді ще Російської публічної) на Пушкінській, 36. Майже одночасно з її відкриттям, піклуванням попечителя бібліотеки і ініціатора її створення — волинського губернатора, свити його величності генерал-майора М. І. Черткова у ній було створено музей, що став по суті основою нинішнього Житомирського краєзнавчого музею. Музей у бібліотеці започаткувався з колекції місцевих гірських порід і мінералів, на які так багата Волинь.

На початку XX ст. у будівлі бібліотеки знаходилось також Волинське відділення Імператорського Російського технічного товариства та Житомирський міський комітет опіки народною тверезістю, продовжував діяти Волинський музей. Отож бібліотека була одним з центрів культурного, просвітницького життя краю.

Другого грудня 1900 р. в приміщенні бібліотеки відбулося організаційне засідання "Товариства дослідників Волині" — одного з перших в Україні наукових краєзнавчих товариств. В його діяльності брали активну участь академік, геолог Павло Тутковський, історик Яків Яроцький, етнограф Василь Кравченко, ботанік Рудольф Собкевич. З цього приводу у 2006 році на фасаді будівлі бібліотеки з ініціативи Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині відкрито пам’ятну дошку.

Послугами Публічної бібліотеки у різні часи користувалися письменники Михайло Коцюбинський, Олександр Купрін, Олександр Довженко, Григорій Мачтет, Лев Нікулін, Василь Земляк, етнограф Василь Кравченко, державний і громадський діяч Артем Любович та багато інших відомих митців, письменників, журналістів.

Останній з названих, в майбутньому Нарком пошт і телеграфів, радіоінженер і публіцист Артем Мусійович Любович саме завдяки освіті, яку дістав самотужки, щодня читаючи книжки в Публічній бібліотеці Житомира, став редактором журналу "Спутник чиновника" та "Радио — всем", викладачем курсу короткохвильового мовлення в МВТУ, полум’яним публіцистом. Хоча формально мав лише освіту двокласного міського училища.

З 1919 року Житомирська публічна бібліотека, в числі інших великих бібліотек України, почала забезпечуватися обов’язковими примірниками друкованої продукції і користування книжками для читачів стало безплатним. У 1937 році в зв’язку із створенням Житомирської області бібліотека стає обласною, взявши на себе функції головного методичного центру та депозитарію краєзнавчої літератури. Тут була створена і працювала літературна група, якою керували відомий український драматург Іван Кочерга і журналіст та прозаїк Остап Демчук.
У читальному залі лунали вірші в авторському виконанні Володимира Сосюри, Леоніда Первомайського, Любомира Дмитєрка, перед читачами виступав Олександр Корнійчук, котрий приїздив до Житомира на прем’єру своєї п’єси "Богдан Хмельницький", яка вперше побачила світло рампи в Житомирському театрі.

У роки Другої світової війни бібліотека зазнала значної руйнації, окупантами були знищені цінні книги наукового і соціально-економічного змісту, пограбовані рідкісні старовинні видання. Вже у повоєнні роки у бібліотеці побували Максим Рильський, Андрій Малишко, Леонід Первомайський та інші відомі українські письменники.

І дуже добре, що обласна бібліотека для дітей оселилася в прекрасному будинку, що заслужено є у реєстрі пам’яток історії та архітектури.

 

До початку

 


Джерела:

 

Мокрицький, Георгій Павлович.
   
Будинок  обласної дитячої бібліотеки / Г. П. Мокрицький // Книжковий дім відкритий всім : зб. ст. : до 70-річчя з часу заснування Житомирської обласної бібліотеки для дітей. – Житомир : Волинь ; Рута, 2008. – С. 51-65.


    На початку ХХ століття
/ уклад., ред. М. Костриця. — Вип. 1. — Житомир :
В. Котвицький, 2009. — 18 листівок. — (Житомир).

Фотографії сучасного міста: Л. Михальчук.