Пушкінська вулиця | Бібліотека
 
17.09.2019
Казковий серпантин Марії Пономаренко
10.09.2019
«ТВОРЧІ КАНІКУЛИ»
200-125 300-115 200-105 200-310 640-911 300-075 300-320 300-360 642-998 QV_DEVELOPER_01 400-101 700-501 117-201 70-696 700-505 600-199

 

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

НБУ для дітей  

 

 

 

 

  

 

  Освіта в Україні

 

 

Группы раннего развития детей Долоньки

 

 

Виртуальный музей живописи, скульптуры, архитектуры, фотоискусства

 

 

 


Пушкінська вулиця — одна з найдавніших вулиць Житомира. Знаходиться у центральній частині міста, почала формуватися у другій пол. ХVІІІ ст. За 250 років існування вулиця зазнала істотних топографічних і топонімічних змін. Починається від вул. Петровського і закінчується на вул. Шевченка. Довжина – 2,0 км. На плані 1781 р. показана під назвою Зелена вулиця. Починалася там же (на Петровській горі) і закінчувалася кутком перед садибою адвоката Словацького – дядька видатного польського і українського поета Юліуша Словацького (в районі нинішнього Нового бульвару). Назва пояснювалася тим, що вулиця межувала з великим зеленим гаєм, що тягнувся від Петровської гори на південний схід суцільним масивом і виходив до берегів річки Тетерів. Пролягала на пагорбі вздовж південного берега безіменної річки, що починалася від ставка в районі нинішньої вул. Івана Кочерги і впадала у Кам’янку. З містом Зелена вулиця була зв’язана дорогою, що вела у так зване Передмістя (так називалася місцевість в районі нинішнього Майдану Корольова). З цієї дороги і виникла нинішня вулиця Театральна, а тоді вона називалася Глиняною.

У першій пол. ХІХ ст. Зелена вулиця продовжилася до Великої Бердичівської вулиці і лише за новим Генеральним планом Житомира 1847 р. вона прийняла ту конфігурацію, яка збереглася дотепер. У другій пол. ХІХ ст. були прокладені Молчанівська вулиця (нині Новий бульвар) та Старий бульвар, і Зелена від Молчанівської зробила поворот на південь, закінчуючись на Старому бульварі.
Тоді ж вона змінила і назву на Жандармську вулицю (тут знаходилася губернська жандармерія). Згодом почало формуватися продовження Жандармської від Старого бульвару до Монастирської (тепер Шевченка) вулиці.

До кінця ХІХ ст. це продовження мало самостійну назву – Новожандармська вулиця, а стара частина вулиці у другій пол. ХІХ ст. носила назву Старожандармська вулиця. У 1899 р. обидві вулиці були об’єднані під новою назвою – Пушкінська вулиця – яка існує й дотепер. Характерно, що Пушкінська вулиця — одна з небагатьох великих історичних вулиць, яка має лише один дотичний до неї провулок. Це говорить про великий ступінь урбанізованості, високу щільність забудови вулиці на кшталт західноєвропейських міст, а також великі прибудинкові садиби, що засвідчує елітність помешкань вулиці у дореволюційні часи. 

 Характерно також, що антропонім «Пушкінська», досі існує за старими назво-творчими традиціями у формі прийменника (тобто відповідає на питання яка?), а не займенника (у сучасних традиціях антропонім, як правило, відповідає на запитання чия? або на честь кого?). Тобто вулиця яка? (на честь кого?) – Пушкінська, а не чия? – Пушкіна. У такій формі в місті існує з дореволюційних
часів ще лише два антропоніми: Гоголівська та Лермонтовська вулиця.  

 

 До початку


За джерелом:

Мокрицький, Георгій Павлович.
Вулиці Житомира / Мокрицький, Георгій Павлович ; худож. В. Кондратюк [та ін.]. — Житомир : Волинь, 2007. — 640 с. : іл., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 633-638.


Про вулицю Пушкінську ще:

Интересный Житомир. История улиц

История Житомира. Прогулка по Пушкинской улице